Вимоги до уроку іноземної мови

      1. Мовленнєва спрямованість уроку.
Кожен урок мусить мати конкретні практичні цілі, спрямовані на формування мовленнєвих навичок та вмінь. Вправи мають носити комунікативний характер.

Комунікативна атмосфера має пронизувати весь урок - починаючи з повідомлення вчителем завдань, наголошуючи на їхніх успіхах саме в умінні спілкуватися.

      2. Комплексність уроку.

На уроці всі рівні мови - фонетичний, лексичний, граматичний - вивчаються взаємопов'язано. Кожна доза мовного матеріалу має опрацьовуватись в усіх видах мовленнєвої діяльності. Проте це не означає, що вони протягом уроку розвиваються в одинаковій мірі. Один чи два з них переважатимуть.

      3. Іноземна мова є метою і засобом навчання.

У зв'язку з цією вимогою мова вчителя є засобом навчання, опорою, котру може використати учень, стимулом, що спонукає до мовлення. Отже воно має бути зразковим - тобто, нормативним; аутентичним - тобто, саме так в аналогічній ситуації висловився б носій мови; адаптованим - тобто, відповідати можливостям учнів.

Проте мовлення вчителя на уроці не повинно займати більше 10% часу. Решта його має бути віддана мовленню учнів.

      4. Різноманітність форм роботи учнів.

На уроці необхідно залучати учнів активної діяльності, використовуючи індивідуальні та колективні форми роботи. 

До індивідуальних форм відносять роботу у фронтальному режимі (відповідні по черзі), опитування окремих учнів, індивідуально-масове тренування (проговорювання або читання хором). З колективних форм відомі так звані "шеренги", "натовп", а в малих групах від 3 до 5 учасників - самостійне синхронне виконання вправ учнями у двійках, трійках тощо.

        5. Мотиваційне забезпечення навчальної діяльності.

По - перше, матеріал, що використовується на уроці, мусить бути цікавим, відповідати уподобанням учнів. Це може бути не тільки цікавий текст, але також сучасна пісня, поезія, гумор тощо.

По - друге, приваблювати учнів мають прийоми роботи з навачльним матеріалом. Особливо цьому сприяють колективні форми роботи, де учень відчуває себе суб'єктом спілкування, навчальні ігри (ігри-конкурси, змагання, ігри на здогатку, рольові, літерні, рухові ігри), що ставлять учнів у певну життєву ситуацію, проблемні завдання до вправ, що сприяють інтелектуальному розвитку учня.

По-третє, учень повинен усвідомлювати рівень своєї успішності у вивченні іноземної мови, бо це викликає задоволення собою, відчуття прогресу в навчанні. Оцінку успішності учні не слід ототожнювати виключно з балом. Учитель має широко використовувати заохочуавльні репліки оцінюючого характеру.

По-четверте, на мотивацію навчання позитивно впливає сприятливий психологічний клімат на уроці. Позитивну дію також справляють моменти релаксації (музичний фон, фізкультпаузи), що знімають втому в учнів, підвищують їх загальний тонус. перешкоджаючи таким чином спаду мотивації.

          Знання вчителем мотиваційних засобів та їх вміле застосування може гарантувати успішне навчання іноземній мові.